Intro
Як казав хтось розумний, головне – це епіграф, бо з ним твір виглядає солідніше. Якщо не можете знайти епіграф, який би пасував вашому витвору, напишіть власний. Ша так і зробила. Аби ввести слухача у потрібний настрій, диск починається з суміші міських шумів, дуже симпатичного петча, знайденого у Access Virus і пропозиції «Let's go shopping!», яку люб’язно погодився виголосити звукорежисер Юрій Акоп, що він зводив більшість речей Shopping Hour.

«Love»
Досить старенький танцювальний трек, натхненний індійськими наспівами. Заводний intelligent-house із джазовою імпровізацію, яку Ша заграла на улюбленому програмному electric-piano EVP. Окремого настрою треку додають семпли “I love you” і “Do you love me too”, вимовлені із неповторним ліризмом поміркованого німецького порно.

«Between Ma' and Mo'»
Пісня, вочевидь, має етнічне забарвлення, хоч і важко сказати, яке само... Dimitri на початку треку читає реп рідною (і сильно призабутою) мовою малагасі, Ігор Чернов своїм кларнетовим соло створює атмосферу такого собі «кляйзмір-бенду», Олена Львова співає щось близькосхідно-стурбоване. При цьому такий лаунж-коктейль слухається доволі лірично.

«Between Ma' and Mo'» має ще і «побічну дитину» — «Конячка», який до альбому не увійшов, проте мав неабиякий успіх після розсилання друзям електронною поштою. Геннадій Сидоров зробив цей мікс, використавши «невдалі» дублі Львової і знайдені у мережі зоо-аудіо-файли. Результат вийшов цікавий — Оленка після прослуховування «Конячки» деякий час провела на підлозі від реготу:).

«Telynka Continental Part I»
Композиція демонструє можливості карпатської телинки. На цьому духовому інструменті (лише дві дірки, а скільки варіантів!:) заграв Руслан Пашинський. Йому «підспівує» диктор новин з, нажаль, невідомої нам турецької радіостанції. Чудові беки заспівали Олена Львова і Андрій Макаренко.

«Bela|Crvena»
У цій пісні вперше на диску з’являється Светіслав Ґрбіч — суттєва постать у проекті. Цей приємний молодий чоловік дуже збагатив проект наспівами рідних Балкан (він серб), хоча у даному випадку пісня була македонська. Наспівана Светиком як демо-варіант, вона потрапила у руки звукорежисеру Юрієві Акопу, що возив її у Тегеран, аби записати ґейчак, і назад у Київ, аби звести записане докупи. Отже, пісня має іранську візу:). Зображав з себе хор тибетських ченців друг студії «Кофеїн» Олександр Кубишкін. Особливо хочеться зазначити, що назва «Bela|Crvena» не має жодного стосунку до футбольної команди «Спартак-Москва». Подробиці щодо запису тут.

«Some Coffee In»
Давня композиція (приблизно 2004 рік), що лежала у шухляді, чекаючи свого часу. Досить легкий біт, північно-африканські мотиви, французький фристайл хлопця на ім’я Dimitri і високі ноти труби Петра Яковченка. У суміші виходить щось на зразок передспекотного ранку у Тунісі чи Алжирі, де повітря просякнуте запахом кавових зерен і ви замислюєтесь, а чи не прийняти цього напою і всередину? «Would you like some coffee in?» — питає Юлія Березовська, чим, до того ж, забезпечує реверанс Shopping Hour у бік студії, де було записано проект.

«Dam-m-m»
Ще один привіт Індії із її різнобарв’ям. Не знав хлопець, зі співу якого починається композиція, що його мантра про Крішну і Раму опиниться нагорі хаусного біту із електроклешевим басом. Щоправда, все закінчується добре, саксофоновий риф додає треку м’якості і ремінісценцій до стилістики Buddha Bar. Проте, мабуть, саме цей трек — найжорсткіший на диску.

«Ne Kuny Me»
Згадуваний вище Светіслав Ґрбіч приніс Ша одну зі своїх улюблених сербських народних пісень. «Не кляни мене, не свари мене, мамо / Не питай мене про мою долю». Сумний наспів оздоблений перкусійним лупом на дарбуці, арфою, і струнними. Також значне місце у треку посідають справжні записи з «чорних скриньок» загиблих літаків. У середині пісні, окрім того, можна чути переговори по рації американських вояків у В’єтнамі. Коли знати про всі драматичні історії, що стоять за звуковими файлами, використаними у пісні, і усвідомлювати, що то, напевне, були останні слова, вимовлені людиною, продирає мороз по шкірі. Светіслав каже, що довів цим записом кількох знайомих до сліз. Окреме спасибі Арменові Костандяну, який грав на дудуку.

«Melele»
Афро-південно-східна гостра страва із краплею нервових французьких парфумів. Співає чоловік з «Deepest India», грає на струнному інструменті хтось з «The Heart of Africa», при цьому французька пані скаржиться на свої проблеми. Попри змальовану картину інтернаціональної психлікарні, трек дуже цілісний і енергійний. На кларнеті грав Ігор Чернов.

«Lola bye»
Данина українському фольклору, народна пісня, відома як «Ой, гей!». Однак, заспівана Олею Некою без сумного тексту («Ой, хто горя не знає, хай мене спитає») стала більш схожа на якісь османські чи балканські співанки. Чому, до речи, сприяє і дудук Армена Кастандяна. Бек-вокальні треки (і створення балканського пафосу наприкінці) – Олена Львова.

«MJ Disco»
Іноді дуже дивними бувають долі пісень... Ця починалась як чернетка для рекламного ролику одного з великих пивних виробників. Згодом Ша сказала, що таке і самій згодиться, і додала настрою диско у старий мікс, аби всіх “ковбасило”. Авторка, на щастя, не розуміє значення більшості вербальних семплів, що звучать на її диску, але це не стосується інтернаціонального імені Марії Іванівни, яке у «MJ Disco» невідома дівчина вимовляє на хінді.

«Isn't She Wild?»
З цієї композиції, можна вважати, проект і розпочався. Якось наш давній знайомий, піаніст Павло Столбов і його колега перкусист Олександр Береговський відвідали Єгипет. Сашко привіз нову дарбуку, а Павло — зо два диски тамтешньої музики. Один з них дав Ша, аби вона подивилася, чи можна з цього щось зробити. Та почала, а зупинитися вже було важко. Семпл якогось місцевого виконавця (шкода, забула подивитися ім’я) став приспівом ейсід-джазового треку. Столбов — заграв на електрик-піано, Береговський – на новій дарбуці, до того ж, у «Кофеїн» вони притягли знаного сопілкаря Романа Солука, який зімітував вірменський дудук на кларнеті одному йому відомої конструкції. У повітрі якось сама собою з’явилася назва – єгипетський хлопець співав щось співзвучне до фрази «Isn’t She Wild?». Це допомогла підкреслити Юлія Березовська, наш улюблений семпл-донар. Велика дяка Павлові та Олександру: ви не знали, що увімкнули дещо у розетку…

«Telynka Continental Part II»
Руслан Пашинський, відвідавши «Кофеїн», залишив по собі так багато яскравого матеріалу, що більшість не вмістилося у першу версію треку. Природна українська заощадливість підказала зробити до «Telynka Continental» «Part II». Цей напівремікс вийшов позбавленим acid/smooth-джазових сентиментів — автор Геннадій Сидоров, згадавши старі часи, написав дещо подібне до трансу кінця 90-х.

«Savoir Aimer»
Цей трек маємо на диску завдяки наполегливому бажанню Ша. Dimitri, зайшовши до «Кофеїну», у якості жарту записав улюблену французьку пісню a cappella. Керівниця «Shopping Hour», почувши її, сказала «хочу». Що тут поробиш... Пісня, проте, дуже красива, та й Dimitri, коли співає, викликає питання — навіщо йому реп.

«Die Trennung»
Якщо всі попередні треки поєднуються шумами сучасних міст, де змішуються технології і давні культури, ця, остання, фактично відбувається під їх акомпанемент. Фортепіанна п’єса Ша (а вона і на таке здатна) розповідає історію прощання двох людей. Вона читає йому розділ з тлумачного словника про те, що таке прощання/розставання, а він їй – поетичний уривок з Буковськи на ту ж тему. Драматично, красиво, трохи сумно... Аж поки ми не чуємо прохання «відійти від дверей» потяга.